яга

яга́

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. яга — див. МЕГЕРА, п! ВІДЬМА, БАБА-ЯГА, див.ЧАРІВНИЦЯ  Словник синонімів Караванського
2. яга — див. баба  Словник синонімів Вусика
3. яга — моск. відьма чарівниця, відьма  Словник чужослів Павло Штепа
4. яга — ЯГА́, и, ж., також у сполуч. зі сл. баба-яга. Казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка. * У порівн. Одна була стара мегера – з пасмами сріблястого волосся, що звисало з-під намітки, з гострим носом, спущеним на губу...  Словник української мови у 20 томах
5. яга — (-и) ж.; мол. Мати.  Словник жарґонної лексики української мови
6. яга — -и, ж., також у сполуч. баба-яга. Казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка. || перен., розм. Про злу, сварливу жінку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. яга — ВІ́ДЬМА (за народним повір'ям — зла жінка, яка, знаючись з "нечистою силою", завдає людям шкоди, лиха), БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, ЧАКЛУ́НКА, ЧАРІВНИ́ЦЯ, ФУ́РІЯ (з античної міфології). — Чи ти ба! чисто неначе відьми та упирі злетілись на коцюбах на Лису гору (І.  Словник синонімів української мови
8. яга — ЯГА́, и, ж., також у сполуч. баба-яга. Казковий персонаж східних і західних слов’ян; зла баба-чаклунка. Потім і Турна навістила Пресуча, лютая яга; І із сього князька зробила Енею лишнього врага (Котл.  Словник української мови в 11 томах
9. яга — Яга, яги́ ж. 1) Яга. Баба-яга, костяна нога. Така баба-яга, костяна нога, що на мідному току молотить, москалів робить. ЗОЮР. II. 51. 2) Злая баба, яга. У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги. Г. Барв. 188.  Словник української мови Грінченка