Орфографічний словник української мови

ясенний

ясе́нний 1

прикметник

від: ясна

ясе́нний 2

прикметник

ясний

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ясенний — ЯСЕ́ННИЙ¹, а, е. Прикм. до я́сна. Ясенна поверхня; // Який утворюється притисканням кінчика язика до ясен (про звуки). ЯСЕ́ННИЙ², а, е, діал. Ясний.  Словник української мови у 20 томах
  2. ясенний — I -а, -е. Прикм. до ясна. || Який утворюється притисканням кінчика язика до ясен (про звуки). II -а, -е, діал. Ясний. Мов грім ясенний — зненацька, раптом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ясенний — ЯСЕ́ННИЙ¹, а, е. Прикм. до я́сна; // Який утворюється притисканням кінчика язика до ясен (про звуки). ЯСЕ́ННИЙ², а, е, діал. Ясний.  Словник української мови в 11 томах