Орфографічний словник української мови

яснота

яснота́

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. яснота — ЯСНОТА́, и, ж. 1. Властивість за знач. я́сни́й 1, 2. Ясні вогні веселі обступили Все будівництво .. – Оце так світло! – От де яснота! (І. Вирган); Ввібравши в себе погожість і ясноту сонячного дня, воно [село] виглядало, як дівчина-красуня (І.  Словник української мови у 20 томах
  2. яснота — -и, ж. 1》 Власт. за знач. ясний 1), 2). 2》 перен. Чіткість, ясність, визначеність у чому-небудь. || Висока моральність, душевна чистота, порядність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. яснота — ЯСНОТА́, и, ж. 1. Власт. за знач. я́сни́й 1, 2. Ясні вогні веселі обступили Все будівництво..— Оце так світло! — От де яснота! (Вирган, В розп.  Словник української мови в 11 томах
  4. яснота — Яснота, -ти ж. Свѣтлость, свѣтлые цвѣта, краски. Левиц. І. 461.  Словник української мови Грінченка