Значення в інших словниках
-
ячмінь —
I [йачм’ін'] -мен'у, ор. -менеим, мн. -меин'і, -меин'іў (злак) II [йачм’ін'] -меин'а, ор. -меинем, мн. -меин'і, -меин'іў (хвороба)
Орфоепічний словник української мови
-
ячмінь —
ЯЧМІ́НЬ¹, меню, ч. 1. Злакова рослина, зерна якої використовують для виготовлення круп, борошна, на корм худобі, а також як сировину для пивоварної промисловості.
Словник української мови у 20 томах
-
ячмінь —
Кинь ячмінь в болото, вбере тебе в золото. Ячмінь каже: „Сій мене в болото — буду золото”. Якщо посадиш ячмінь у вологу весняну землю, то матимеш добрий врожай.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
ячмінь —
I -меню, ч. 1》 Злакова рослина, зерна якої використовують для виготовлення круп, борошна, на корм худобі, а також як сировину для пивоварної промисловості. 2》 Зерно цієї рослини. II -меня, ч., мед. Гнійне гостре запалення волосяного мішечка вії та сальної залози краю повіки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ячмінь —
Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, зернова культура; в Україні поширено 7 видів (культурний я. посівний); зерно поживне (містить бл.
Універсальний словник-енциклопедія
-
ячмінь —
Ячмі́нь, -ме́ню, -ме́неві, -ме́нем, в -ме́ні; ячме́ні, -нів і ячмені́, -ні́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ячмінь —
ЯЧМІ́НЬ¹, меню, ч. 1. Злакова рослина, зерна якої використовують для виготовлення круп, борошна, на корм худобі, а також як сировину для пивоварної промисловості.
Словник української мови в 11 томах
-
ячмінь —
Ячмінь, -меню м. 1) Ячмень, Hordeum vulgare. ЗЮЗО. І. 125. — го́лий. Hordeum nudum. ЗЮЗО. І. 125. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 250. мн. ячмені, ячмена. Ячмень на корню. Торік ячмена добрі були. Камен.
Словник української мови Грінченка