Орфографічний словник української мови

єдиновірка

єдинові́рка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. єдиновірка — ЄДИНОВІ́РКА, и, ж. Жін. до єдинові́рець. Наблизившись до царя, його єдиновірки упали на коліна (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  2. єдиновірка — -и. Жін. до єдиновірець.  Великий тлумачний словник сучасної мови