єдиновірка

ЄДИНОВІ́РКА, и, ж.

Жін. до єдинові́рець.

Наблизившись до царя, його єдиновірки упали на коліна (із журн.).

Значення в інших словниках

1. єдиновірка — єдинові́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. єдиновірка — -и. Жін. до єдиновірець.  Великий тлумачний словник сучасної мови