1. Словник української мови у 20 томах

єдиновірка

ЄДИНОВІ́РКА, и, ж.

Жін. до єдинові́рець.

Наблизившись до царя, його єдиновірки упали на коліна (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єдиновірка — єдинові́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. єдиновірка — -и. Жін. до єдиновірець. Великий тлумачний словник сучасної мови