Значення в інших словниках
-
ідіолект —
ІДІОЛЕ́КТ, рідко ІДЕОЛЕ́КТ, у, ч., лінгв. Сукупність особливостей, що характеризують мовлення окремого індивідуума. У народному мовленні його [слова “свобода”] не було, у книжній мові його вживав Григорій Сковорода...
Словник української мови у 20 томах
-
ідіолект —
• ідіолект (від грец. 'ίδιος — свій, своєрідний, особливий і διάλεκτος — розмова, говір, наріччя) , індивідуальна мова — індивідуальний різновид тієї чи ін. мови, індивідуальне мовлення, що пояснюється професією, віком, психіч.
Українська літературна енциклопедія
-
ідіолект —
-у, ч. Індивідуальна мова, мовні навички індивідуума в певний період.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ідіолект —
ідіоле́кт [від грец. ίδιος – свій, особливий і (діа)лект] індивідуальна мова, мовні навички індивідуума в певний період.
Словник іншомовних слів Мельничука