інбридинг —
ІНБРИ́ДИНГ, у, ч. 1. вет. Система розведення тварин, за якої застосовують спаровування споріднених особин. Значна кількість рисаків високого класу жвавості мають у своїх родоводах інбридинг (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
інбридинг —
-у, ч. 1》 Схрещування або шлюб особин, що є між собою близькими родичами. 2》 Система розведення тварин, за якої застосовують спаровування споріднених особин. 3》 Примусове самозапилення або схрещування споріднених особин перехреснозапильних рослин; інцухт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інбридинг —
інбри́динг (англ. inbreeding, від in – в, всередині й breeding – розведення) 1. Система розведення тварин, при якій застосовують спаровування споріднених особин. 2. Примусове самозапилення або схрещування споріднених особин перехреснозапильних рослин. Інша назва – інцухт.
Словник іншомовних слів Мельничука