інбридинг

інбри́динг

(англ. inbreeding, від in – в, всередині й breeding – розведення)

1. Система розведення тварин, при якій застосовують спаровування споріднених особин.

2. Примусове самозапилення або схрещування споріднених особин перехреснозапильних рослин. Інша назва – інцухт.

Значення в інших словниках

1. інбридинг — ІНБРИ́ДИНГ, у, ч. 1. вет. Система розведення тварин, за якої застосовують спаровування споріднених особин. Значна кількість рисаків високого класу жвавості мають у своїх родоводах інбридинг (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. інбридинг — інбри́динг іменник чоловічого роду спаровування, схрещування споріднених особин  Орфографічний словник української мови
3. інбридинг — -у, ч. 1》 Схрещування або шлюб особин, що є між собою близькими родичами. 2》 Система розведення тварин, за якої застосовують спаровування споріднених особин. 3》 Примусове самозапилення або схрещування споріднених особин перехреснозапильних рослин; інцухт.  Великий тлумачний словник сучасної мови