інбридинг
інбри́динг
(англ. inbreeding, від in – в, всередині й breeding – розведення)
1. Система розведення тварин, при якій застосовують спаровування споріднених особин.
2. Примусове самозапилення або схрещування споріднених особин перехреснозапильних рослин. Інша назва – інцухт.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інбридинг — ІНБРИ́ДИНГ, у, ч. 1. вет. Система розведення тварин, за якої застосовують спаровування споріднених особин. Значна кількість рисаків високого класу жвавості мають у своїх родоводах інбридинг (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- інбридинг — інбри́динг іменник чоловічого роду спаровування, схрещування споріднених особин Орфографічний словник української мови
- інбридинг — -у, ч. 1》 Схрещування або шлюб особин, що є між собою близькими родичами. 2》 Система розведення тварин, за якої застосовують спаровування споріднених особин. 3》 Примусове самозапилення або схрещування споріднених особин перехреснозапильних рослин; інцухт. Великий тлумачний словник сучасної мови