1. Великий тлумачний словник сучасної мови

інбридинг

інбри́динг

-у, ч.

1》 Схрещування або шлюб особин, що є між собою близькими родичами.

2》 Система розведення тварин, за якої застосовують спаровування споріднених особин.

3》 Примусове самозапилення або схрещування споріднених особин перехреснозапильних рослин; інцухт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інбридинг — ІНБРИ́ДИНГ, у, ч. 1. вет. Система розведення тварин, за якої застосовують спаровування споріднених особин. Значна кількість рисаків високого класу жвавості мають у своїх родоводах інбридинг (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. інбридинг — інбри́динг іменник чоловічого роду спаровування, схрещування споріднених особин Орфографічний словник української мови
  3. інбридинг — інбри́динг (англ. inbreeding, від in – в, всередині й breeding – розведення) 1. Система розведення тварин, при якій застосовують спаровування споріднених особин. 2. Примусове самозапилення або схрещування споріднених особин перехреснозапильних рослин. Інша назва – інцухт. Словник іншомовних слів Мельничука