Орфографічний словник української мови

інвалюта

інвалю́та

іменник жіночого роду

іноземна валюта

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. інвалюта — ІНВАЛЮ́ТА, и, ж. Скорочення: іноземна валюта. Випуск облігацій державної позики здійснювався через валютний, фондовий і кредитний канали та забезпечувався отриманням Нацбанком еквівалентного обсягу інвалюти або ліквідних інструментів (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. інвалюта — -и, ж. Іноземна валюта.  Великий тлумачний словник сучасної мови