інвалюта

інвалю́та

-и, ж.

Іноземна валюта.

Значення в інших словниках

1. інвалюта — ІНВАЛЮ́ТА, и, ж. Скорочення: іноземна валюта. Випуск облігацій державної позики здійснювався через валютний, фондовий і кредитний канали та забезпечувався отриманням Нацбанком еквівалентного обсягу інвалюти або ліквідних інструментів (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. інвалюта — інвалю́та іменник жіночого роду іноземна валюта  Орфографічний словник української мови