Орфографічний словник української мови

інгредієнт

інгредіє́нт

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. інгредієнт — Складник  Словник чужослів Павло Штепа
  2. інгредієнт — -а, ч. 1》 спец. Складова частина якої-небудь складної сполуки або суміші; складник. 2》 перен. Складова частина чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інгредієнт — інгредіє́нт [від лат. ingrediens (ingredientis) – той, що входить] складова частина хімічної сполуки або суміші.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інгредієнт — СКЛА́ДНИ́К (складова частина чого-небудь), КОМПОНЕ́НТ, ІНГРЕДІЄ́НТ книжн. З білих пісків з'їхали вони на тверду дорогу. Тут складники землі змінилися (Лесь Мартович); Сюжет, як один з художніх компонентів твору...  Словник синонімів української мови
  5. інгредієнт — ІНГРЕДІЄ́НТ, а, ч. 1. спец. Складова частина якої-небудь складної сполуки або суміші; складник. Кристалічна карболова кислота (фенол) входить як інгредієнт у складні дезинфікуючі речовини (Підручник дезинф., 1953, 189). 2. перен., книжн.  Словник української мови в 11 томах