Орфографічний словник української мови

інгаляція

інгаля́ція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. інгаляція — (мед.) удих  Словник чужослів Павло Штепа
  2. інгаляція — -ї, ж. Лікування верхніх дихальних шляхів вдиханням лікарських речовин (у вигляді пари, газів, розпилених рідин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інгаляція — інгаля́ція (від лат. inhalatio – вдихання) метод введення лікарських речовин в організм шляхом вдихання їх.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інгаляція — ІНГАЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Лікування верхніх дихальних шляхів вдиханням лікарських речовин (у вигляді пари, газів, розпилених рідин). Парову інгаляцію можна застосовувати і без спеціальних розпилювачів (Наука.., 3, 1960, 45).  Словник української мови в 11 томах