інгаляція

ІНГАЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Лікування верхніх дихальних шляхів вдиханням лікарських речовин (у вигляді пари, газів, розпилених рідин).

Парову інгаляцію можна застосовувати і без спеціальних розпилювачів (Наука.., 3, 1960, 45).

Значення в інших словниках

1. інгаляція — (мед.) удих  Словник чужослів Павло Штепа
2. інгаляція — інгаля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. інгаляція — -ї, ж. Лікування верхніх дихальних шляхів вдиханням лікарських речовин (у вигляді пари, газів, розпилених рідин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. інгаляція — інгаля́ція (від лат. inhalatio – вдихання) метод введення лікарських речовин в організм шляхом вдихання їх.  Словник іншомовних слів Мельничука