Орфографічний словник української мови

індикатив

індикати́в

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. індикатив — (грамат.) дійсний спосіб  Словник чужослів Павло Штепа
  2. індикатив — індикати́в [лат. (modus) indicativus] дійсний спосіб дієслова.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. індикатив — ІНДИКАТИВ, а, ч., грам. Те саме, що Дійсний спосіб ( див. дійсний).  Словник української мови в 11 томах