індикатив індикати́в іменник чоловічого роду Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me індикан індикативний Значення в інших словниках індикатив — (грамат.) дійсний спосіб Словник чужослів Павло Штепа індикатив — індикати́в [лат. (modus) indicativus] дійсний спосіб дієслова. Словник іншомовних слів Мельничука індикатив — ІНДИКАТИВ, а, ч., грам. Те саме, що Дійсний спосіб ( див. дійсний). Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках індикатив — (грамат.) дійсний спосіб Словник чужослів Павло Штепа індикатив — індикати́в [лат. (modus) indicativus] дійсний спосіб дієслова. Словник іншомовних слів Мельничука індикатив — ІНДИКАТИВ, а, ч., грам. Те саме, що Дійсний спосіб ( див. дійсний). Словник української мови в 11 томах