індикатив

індикати́в

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індикатив — (грамат.) дійсний спосіб Словник чужослів Павло Штепа
  2. індикатив — індикати́в [лат. (modus) indicativus] дійсний спосіб дієслова. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. індикатив — ІНДИКАТИВ, а, ч., грам. Те саме, що Дійсний спосіб ( див. дійсний). Словник української мови в 11 томах