індикатив індикати́в [лат. (modus) indicativus] дійсний спосіб дієслова. Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me індикан індикатор Значення в інших словниках індикатив — (грамат.) дійсний спосіб Словник чужослів Павло Штепа індикатив — індикати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови індикатив — ІНДИКАТИВ, а, ч., грам. Те саме, що Дійсний спосіб ( див. дійсний). Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках індикатив — (грамат.) дійсний спосіб Словник чужослів Павло Штепа індикатив — індикати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови індикатив — ІНДИКАТИВ, а, ч., грам. Те саме, що Дійсний спосіб ( див. дійсний). Словник української мови в 11 томах