індикатив

індикати́в

[лат. (modus) indicativus]

дійсний спосіб дієслова.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індикатив — (грамат.) дійсний спосіб Словник чужослів Павло Штепа
  2. індикатив — індикати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. індикатив — ІНДИКАТИВ, а, ч., грам. Те саме, що Дійсний спосіб ( див. дійсний). Словник української мови в 11 томах