індикан

індика́н

1. Речовина (глікозид), що міститься в деяких рослинах (індигофері та ін.), з якої виготовляють синю фарбу індиго.

2. Продукт знезаражування шкідливої в організмі тварин речовини індолу.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індикан — ІНДИКА́Н, у, ч., хім. 1. Глікозид, що міститься в деяких рослинах і з якого виготовляють фарбу індиго. Існує понад 700 видів рослин родини бобових, багато з котрих містять речовину індикан, з якої добувають темно-синій барвник індиго (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. індикан — індика́н іменник чоловічого роду речовина, що дає синю фарбу Орфографічний словник української мови
  3. індикан — -у, ч. Деякі похідні індоксилу, що утворюються в організмі. Великий тлумачний словник сучасної мови