1. Орфографічний словник української мови

індикан

індика́н

іменник чоловічого роду

речовина, що дає синю фарбу

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індикан — ІНДИКА́Н, у, ч., хім. 1. Глікозид, що міститься в деяких рослинах і з якого виготовляють фарбу індиго. Існує понад 700 видів рослин родини бобових, багато з котрих містять речовину індикан, з якої добувають темно-синій барвник індиго (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. індикан — -у, ч. Деякі похідні індоксилу, що утворюються в організмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. індикан — індика́н 1. Речовина (глікозид), що міститься в деяких рослинах (індигофері та ін.), з якої виготовляють синю фарбу індиго. 2. Продукт знезаражування шкідливої в організмі тварин речовини індолу. Словник іншомовних слів Мельничука