індикт

інди́кт

іменник чоловічого роду

15-річний період збору данини у Стародавньому Римі

іст.

Значення в інших словниках

1. індикт — Одиниця церковного літочислення — проміжок часу, що має 15 років  Словник церковно-обрядової термінології
2. індикт — ІНДИ́КТ, у, ч., іст. 1. У Стародавньому Римі – п'ятнадцятирічний період, протягом якого римляни три рази збирали данину з переможених. Спершу індикт був обов'язковим для всієї Римської імперії, за винятком Єгипту.  Словник української мови у 20 томах
3. індикт — Одиниця обчислення часу за п’ятнадцятирічними циклами  Словник застарілих та маловживаних слів
4. індикт — -у, ч. 1》 В Стародавньому Римі – 15-річний період, протягом якого римляни тричі збирали данину з переможених на завойованих територіях. 2》 Найменування року в літочисленні за 15-річними циклами в християнських країнах у середні віки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. індикт — інди́кт (від лат. indictio – проголошення, податок) 1. В Стародавньому Римі – 15-річний період, протягом якого римляни три рази збирали данину з переможених. 2. Найменування року в літочисленні за 15-річними циклами в християнських країнах у середні віки.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. індикт — Інди́кт, -та, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)