Орфографічний словник української мови

індичка

інди́чка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. індичка — -и, ж. 1》 Самка індика. 2》 Страва з м'яса цього птаха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. індичка — Гинди́чка і інди́чка, -чки, -чці; -ди́чки, -ди́чок інди́чка і гинди́чка, -чки, -чці; -ди́чки, -ди́чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. індичка — ІНДИ́ЧКА, и, ж. 1. Самка індика. Індички починають нестися в березні й закінчують у кінці вересня (Птахівн., 1955, 49); *У порівн. Доцька, і без того бліда, тепер посиніла, як індичка на сльоту (Вільде, Сестри.., 1958, 334). 2. Страва з м’яса цього птаха.  Словник української мови в 11 томах