індичка

ІНДИ́ЧКА, и, ж.

1. Самка індика.

Індички починають нестися в березні й закінчують у кінці вересня (Птахівн., 1955, 49);

*У порівн. Доцька, і без того бліда, тепер посиніла, як індичка на сльоту (Вільде, Сестри.., 1958, 334).

2. Страва з м’яса цього птаха.

Для мене, здається, готувався.. бенкет, так наче я мав апетит людоїда.. Що я більше люблю: печену індичку чи фаршировану гуску? (Коцюб., II, 1955, 358);

Поїли дрохву, з’їли ще індичку й гуску (Вишня, II, 1956, 228).

Значення в інших словниках

1. індичка — інди́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. індичка — -и, ж. 1》 Самка індика. 2》 Страва з м'яса цього птаха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. індичка — Гинди́чка і інди́чка, -чки, -чці; -ди́чки, -ди́чок інди́чка і гинди́чка, -чки, -чці; -ди́чки, -ди́чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)