Значення в інших словниках інклюзивний — ІНКЛЮЗИ́ВНИЙ, а, е. 1. лінгв. Прикм. до інклюзи́в. У сучасній літературній мові поширена інклюзивна адресантність, коли адресант включає себе до кола адресатів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах