Значення в інших словниках
-
інструктивний —
Чим розрізняються прикметники інструктивний та інструкційний? Змістом, який вони передають. Інструктивний – той, що інструктує або містить у собі керівні вказівки, настанови. Інструктивний лист, інструктивна нарада. Інструкційний – той, що належить до інструкції. Інструкційні положення.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
інструктивний —
ІНСТРУКТИВНИЙ – ІНСТРУКЦІЙНИЙ Інструктивний. Який містить у собі керівні вказівки, настанови: інструктивна доповідь, інструктивна розмова, інструктивний лист. Інструкційний. Який стосується інструкції, міститься в ній: інструкційні вимоги.
Літературне слововживання
-
інструктивний —
рос. инструктивный (фр. instructif — повчальний, від латин. instruo- наставляю) — той, що містить у собі керівні вказівки, настанови; здійснюваний для передачі інструкцій.
Eкономічна енциклопедія
-
інструктивний —
-а, -е. Який інструктує або містить керівні вказівки, інструкції. Інструктивна доповідь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
інструктивний —
інструкти́вний (франц. instructif – повчальний, від лат. instruo – наставляю) той, що містить у собі керівні вказівки, настанови; здійснюваний для передачі інструкцій.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
інструктивний —
Інструкти́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
інструктивний —
ІНСТРУКТИ́ВНИЙ, а, е. Який інструктує або містить у собі керівні вказівки, інструкції. В усіх районах відбулись інструктивні семінари секретарів первинних парторганізацій (Рад. Укр., 13.XI 1948, 2); Інструктивна доповідь.
Словник української мови в 11 томах