інструктивний

ІНСТРУКТИВНИЙ – ІНСТРУКЦІЙНИЙ

Інструктивний. Який містить у собі керівні вказівки, настанови: інструктивна доповідь, інструктивна розмова, інструктивний лист.

Інструкційний. Який стосується інструкції, міститься в ній: інструкційні вимоги.

Значення в інших словниках

1. інструктивний — Чим розрізняються прикметники інструктивний та інструкційний? Змістом, який вони передають. Інструктивний – той, що інструктує або містить у собі керівні вказівки, настанови. Інструктивний лист, інструктивна нарада. Інструкційний – той, що належить до інструкції. Інструкційні положення.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. інструктивний — рос. инструктивный (фр. instructif — повчальний, від латин. instruo- наставляю) — той, що містить у собі керівні вказівки, настанови; здійснюваний для передачі інструкцій.  Eкономічна енциклопедія
3. інструктивний — інструкти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
4. інструктивний — -а, -е. Який інструктує або містить керівні вказівки, інструкції. Інструктивна доповідь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. інструктивний — інструкти́вний (франц. instructif – повчальний, від лат. instruo – наставляю) той, що містить у собі керівні вказівки, настанови; здійснюваний для передачі інструкцій.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. інструктивний — Інструкти́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. інструктивний — ІНСТРУКТИ́ВНИЙ, а, е. Який інструктує або містить у собі керівні вказівки, інструкції. В усіх районах відбулись інструктивні семінари секретарів первинних парторганізацій (Рад. Укр., 13.XI 1948, 2); Інструктивна доповідь.  Словник української мови в 11 томах