Орфографічний словник української мови

інтерполювання

інтерполюва́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. інтерполювання — ІНТЕРПОЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. інтерполюва́ти. Інтерполювання тексту наявне в тому разі, коли переписувач прагне висловити власне ставлення до відповідного уривку (із журн.  Словник української мови у 20 томах
  2. інтерполювання — -я, с., мат. Те саме, що інтерполяція 2). Інтерполювання функцій — знаходження за даною функцією іншої функції з наперед заданого класу функцій, яка збігається з даною функцією в заданих точках.  Великий тлумачний словник сучасної мови