інтерполювання

ІНТЕРПОЛЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. інтерполюва́ти.

Інтерполювання тексту наявне в тому разі, коли переписувач прагне висловити власне ставлення до відповідного уривку (із журн.);

Інтерполювання функцій легко здійснювати за допомогою усталених формул побудуви інтерполяційного многочлена для функції (з наук. літ.);

Якщо аргумент знаходиться за межами відрізка інтерполювання, то задача визначення значення функції в точці називається екстраполюванням (з наук.-попул. літ.);

Задача оберненого інтерполювання полягає в знаходженні значення аргумента, що відповідає заданому значенню функції (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. інтерполювання — інтерполюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. інтерполювання — -я, с., мат. Те саме, що інтерполяція 2). Інтерполювання функцій — знаходження за даною функцією іншої функції з наперед заданого класу функцій, яка збігається з даною функцією в заданих точках.  Великий тлумачний словник сучасної мови