інтеріоризований —
ІНТЕРІОРИЗО́ВАНИЙ, а, е, псих. Дієпр. пас. до інтеріоризува́ти. Взаємодія безпосередньої реальності та біологічно й символічно інтеріоризованої реальності є основним чинником еволюції людини на її шляху від виду до роду (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах