інтеріоризований
ІНТЕРІОРИЗО́ВАНИЙ, а, е, псих.
Дієпр. пас. до інтеріоризува́ти.
Взаємодія безпосередньої реальності та біологічно й символічно інтеріоризованої реальності є основним чинником еволюції людини на її шляху від виду до роду (з наук.-попул. літ.);
Чесноти є цінностями або нормами персональних основних настанов. Інтеріоризовані уподобання можна назвати похідними чеснотами, інтеріоризовані значущі норми – первинними чеснотами (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)