інтровертизм —
ІНТРОВЕРТИ́ЗМ, у, ч., псих. Схильність до усамітнення; самозаглибленість. Притаманний для Сходу інтровертизм з його зацікавленням внутрішнім світом людини проголошує душу єдиною домінантною вартістю (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах