Значення в інших словниках
-
іпотека —
Гіпоте́ка, іпо́тека: — застава нерухомого майна, що є забезпеченням позички [46-2] — позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику [44-1] — позичка, що видавалась банками під заставу нерухомого майна, землі, лісів, будівель [44-2]
Словник з творів Івана Франка
-
іпотека —
див. гіпотека
Словник чужослів Павло Штепа
-
іпотека —
рос. ипотека 1. Застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання в банку чи інших фінансових організаціях довгострокового кредиту. Для І. характерно, що заставне майно залишається в розпорядженні боржника. І.
Eкономічна енциклопедія
-
іпотека —
(англ. mоrtgagee) 1. застава під нерухоме майно, яка здійснюється без передачі цього майна у володіння заставному кредитору. Предметом іпотеки є нерухомість, що залишається у володінні заставодавача, але це може бути і право на нерухомість.
Економічний словник
-
іпотека —
-и, ж. Позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику. Закрита іпотека — іпотечне кредитування, яке не допускає використання одного й того самого забезпечення для отримання нових позик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
іпотека —
іпоте́ка (від грец. υποθήκη – застава) в капіталістичних країнах застава нерухомого майна (переважно землі, будівель) для одержання позички; закладна на заставлене майно і борг за іпотечним кредитом.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
іпотека —
Заклад нерухомого майна боржника для отримання кредиту; здійснюється у формі нотаріального акта і реєструється у відповідних інстанціях.
Універсальний словник-енциклопедія
-
іпотека —
ІПОТЕ́КА, и, ж. У капіталістичних країнах — позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику.
Словник української мови в 11 томах