Значення в інших словниках
-
істерія —
ІСТЕРІЯ – ІСТЕРИКА Істерія, -ї, ор. -єю. Нервово-психічне захворювання, що виявляється в нападах, підвищеній дратівливості, судорожному сміхові, сльозах тощо; переносно – посилене прагнення до чогось, гарячкова діяльність в якомусь напрямі...
Літературне слововживання
-
істерія —
-ї, ж. 1》 Функціональне нервово-психічне захворювання, що характеризується підвищеною емоційною збудженістю й супроводжується риданням, сміхом, криком, корчами, а також розладом чутливості, рухомої сфери й т. ін. 2》 з означ. і чого, перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
істерія —
істері́я (від грец. υστέρα – матка; давні греки вважали, що в основі І. – ураження матки) одна з форм нервово-психічного розладу. Спостерігається в осіб із загальною слабкістю нервової системи.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
істерія —
Психогенне захворювання, яке відзначається різкими змінами настрою та перебільшено-емоційною поведінкою.
Універсальний словник-енциклопедія
-
істерія —
ІСТЕРІ́Я (нервово-психічне захворювання), КРИКЛИ́ВИЦІ (КРИКЛИ́ВЦІ) розм. Мати її 6 літ була паралізована і німа, прослабувавши цілий рік на істерію, і з того вмерла (Леся Українка); — Коли я відьма, то нашлю на тебе.. ще й крикливці (І. Нечуй-Левицький)
Словник синонімів української мови
-
істерія —
ІСТЕРІ́Я, ї, ж. 1. Функціональне нервово-психічне захворювання, що характеризується підвищеною емоційною збудженістю й супроводжується риданням, сміхом, криком, корчами, а також розладом чутливості, рухомої сфери й т. ін.
Словник української мови в 11 томах