Великий тлумачний словник сучасної мови

істерія

істері́я

-ї, ж.

1》 Функціональне нервово-психічне захворювання, що характеризується підвищеною емоційною збудженістю й супроводжується риданням, сміхом, криком, корчами, а також розладом чутливості, рухомої сфери й т. ін.

2》 з означ. і чого, перен. Хворобливий інтерес, посилене прагнення до чого-небудь; гарячкова діяльність у якомусь напрямі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. істерія — ІСТЕРІЯ – ІСТЕРИКА Істерія, -ї, ор. -єю. Нервово-психічне захворювання, що виявляється в нападах, підвищеній дратівливості, судорожному сміхові, сльозах тощо; переносно – посилене прагнення до чогось, гарячкова діяльність в якомусь напрямі...  Літературне слововживання
  2. істерія — істері́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. істерія — істері́я (від грец. υστέρα – матка; давні греки вважали, що в основі І. – ураження матки) одна з форм нервово-психічного розладу. Спостерігається в осіб із загальною слабкістю нервової системи.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. істерія — Психогенне захворювання, яке відзначається різкими змінами настрою та перебільшено-емоційною поведінкою.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. істерія — ІСТЕРІ́Я (нервово-психічне захворювання), КРИКЛИ́ВИЦІ (КРИКЛИ́ВЦІ) розм. Мати її 6 літ була паралізована і німа, прослабувавши цілий рік на істерію, і з того вмерла (Леся Українка); — Коли я відьма, то нашлю на тебе.. ще й крикливці (І. Нечуй-Левицький)  Словник синонімів української мови
  6. істерія — ІСТЕРІ́Я, ї, ж. 1. Функціональне нервово-психічне захворювання, що характеризується підвищеною емоційною збудженістю й супроводжується риданням, сміхом, криком, корчами, а також розладом чутливості, рухомої сфери й т. ін.  Словник української мови в 11 томах