Орфографічний словник української мови

істукан

істука́н

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. істукан — див. ідол  Словник чужослів Павло Штепа
  2. істукан — І́ДОЛ (статуя, якій язичники поклонялися як божеству), КУМИ́Р, БОЖО́К, БОВВА́Н заст., ІСТУКА́Н рідше. Століттями десь на кургані в степу стояла (камінна баба) — ідолом скіфським чи половецьким (О. Гончар); (Годвінсон:) Що Моїсей зробив з кумиром золотим?...  Словник синонімів української мови