істукан
І́ДОЛ (статуя, якій язичники поклонялися як божеству), КУМИ́Р, БОЖО́К, БОВВА́Н заст., ІСТУКА́Н рідше. Століттями десь на кургані в степу стояла (камінна баба) — ідолом скіфським чи половецьким (О. Гончар); (Годвінсон:) Що Моїсей зробив з кумиром золотим? (Метью Фільдінг:) Спалив його і потім дав ідолотворцям випить (Леся Українка); Це був африканський божок, майстерно зроблений з чорного дерева (Л. Дмитерко); Перед бовваном різьбленим, на знак невблаганного гніву Зброю несуть (М. Зеров); Із Новгорода народ До бережних іде висот, Високий там стоїть курган, На нім священний істукан (переклад М. Рильського)
Словник синонімів української мови