Орфографічний словник української мови

ґандж

ґандж

іменник чоловічого або жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ґандж — ВАДА, п. щербина; ґанч, ганджа.  Словник синонімів Караванського
  2. ґандж — див. помилка  Словник синонімів Вусика
  3. ґандж — [ґандж] -джу, ор. -джеим, м. (на) -дж'і (ч.) і -дж'і, ор. -джеийу (ж.)  Орфоепічний словник української мови
  4. ґандж — ҐАНДЖ, у, ч. і і, ж., розм. Те саме, що ва́да 1. [Тетяна:] Рубець у нього тут, рубнув, знать, шаблею татарин!.. І той рубець у другого б був ґанджею, у нього ж він красою служить і до лиця, як лицарю, йому!.. (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. ґандж — ґандж → ґанч  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. ґандж — У, ч., нарк., див. ганджа. Перетертий ґандж сипонув в унітаз (С. Поваляєва).  Словник сучасного українського сленгу
  7. ґандж — -у, ч. і ж., ґанджа, -і, ж., діал. розм. Те саме, що вада 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ґандж — Ґандж, -джу, -джеві (ч. р.) і ґа́нджа, -джі, -джі, -джею (ж. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ґандж — Ґандж, -джі ж. = ґанджа. Черк. у.  Словник української мови Грінченка