ґандж

ҐАНДЖ, у, ч. і і, ж., розм.

Те саме, що ва́да 1.

[Тетяна:] Рубець у нього тут, рубнув, знать, шаблею татарин!.. І той рубець у другого б був ґанджею, у нього ж він красою служить і до лиця, як лицарю, йому!.. (І. Карпенко-Карий);

Телички були гарного приплоду, а коні хоч трохи й худі, проте без ґанджу, видко, роботящі (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. ґандж — ВАДА, п. щербина; ґанч, ганджа.  Словник синонімів Караванського
2. ґандж — див. помилка  Словник синонімів Вусика
3. ґандж — [ґандж] -джу, ор. -джеим, м. (на) -дж'і (ч.) і -дж'і, ор. -джеийу (ж.)  Орфоепічний словник української мови
4. ґандж — ґандж іменник чоловічого або жіночого роду  Орфографічний словник української мови
5. ґандж — ґандж → ґанч  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. ґандж — У, ч., нарк., див. ганджа. Перетертий ґандж сипонув в унітаз (С. Поваляєва).  Словник сучасного українського сленгу
7. ґандж — -у, ч. і ж., ґанджа, -і, ж., діал. розм. Те саме, що вада 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. ґандж — Ґандж, -джу, -джеві (ч. р.) і ґа́нджа, -джі, -джі, -джею (ж. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ґандж — Ґандж, -джі ж. = ґанджа. Черк. у.  Словник української мови Грінченка