Орфографічний словник української мови

ґаночок

ґа́ночок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ґаночок — ҐА́НОЧОК, чка, ч. Пестл. до ґа́нок. Заїхали ми перед ґаночок на двох дерев'яних стовпцях і з дерев'яними сходами, що тріщали й подавалися під ногами (Б. Лепкий); Ось крила, дах, двері з ґаночком (В.  Словник української мови у 20 томах
  2. ґаночок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до ґанок.  Великий тлумачний словник сучасної мови