ґаночок

ґа́ночок

-чка, ч.

Зменш.-пестл. до ґанок.

Значення в інших словниках

1. ґаночок — ҐА́НОЧОК, чка, ч. Пестл. до ґа́нок. Заїхали ми перед ґаночок на двох дерев'яних стовпцях і з дерев'яними сходами, що тріщали й подавалися під ногами (Б. Лепкий); Ось крила, дах, двері з ґаночком (В.  Словник української мови у 20 томах
2. ґаночок — ґа́ночок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови