ґанч

-у, ч., ґанч, -і, ж., зах.

Ґандж, вада (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. ґанч — ґанч (ґандж) вада, недолік (ст): Вони іронічно гляділи на мене, бо у дівчат було таке переконання чи вірування, що коли хлопця не взяли в рекрути, то він має якийсь ґанч, конечно на сексуальному полі (Шухевич)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
2. ґанч — Ґанч, -чу, -чеві (ч. р.) і ґанч, -чі, -чі, ґа́нчю (ж. р.) = ґандж  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. ґанч — Ґанч, -чу и -чі м. и ж. = ґандж. ЕЗ. V. 91. У корови нема ніякої ґанчі. Канев. у. Я не можу того вола купити, бо має в ногах великий ґанч. Вх. Зн. 13.  Словник української мови Грінченка