Орфографічний словник української мови

ґерданик

ґерда́ник

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ґерданик — ҐЕРДА́НИК, а, ч. Те саме, що ґерда́н. Був день якогось свята, і дівчина одягла, видно, все, що в неї було найкращого: чудову білосніжну вишивану сорочку, ґерданик на шию, яскраву, як квіти під хатою, запаску, пояс (С.  Словник української мови у 20 томах
  2. ґерданик — -а, ч. Зменш. до ґердан.  Великий тлумачний словник сучасної мови