Орфографічний словник української мови

ґеґекання

ґеґе́кання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ґеґекання — ҐЕҐЕ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. ґеґе́кати. Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а ґеґекання бійців нагадувало ярмарок (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
  2. ґеґекання — -я, с. Дія за знач. ґеґекати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови