Орфографічний словник української мови

ґеґати

ґе́ґати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ґеґати — ҐЕ́ҐАТИ, ає, недок. Те саме, що ґеґе́кати 1. Зробився дуже великий шум. Кури зачали кудкудакати, гуси ґеґати. Індики скачуть (з казки); Передом іде гусак і ґеґає в одне, точнісінько мов у барабан б'є (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  2. ґеґати — -ає, недок. Те саме, що ґеґекати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ґеґати — Ґе́ґати, -ґаю, -ґаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ґеґати — Ґеґати, -ґаю, -єш гл. = ґеґекати. Вх. Зн. 11.  Словник української мови Грінченка