ґеґати

Ґеґати, -ґаю, -єш

гл. = ґеґекати. Вх. Зн. 11.

Значення в інших словниках

1. ґеґати — ҐЕ́ҐАТИ, ає, недок. Те саме, що ґеґе́кати 1. Зробився дуже великий шум. Кури зачали кудкудакати, гуси ґеґати. Індики скачуть (з казки); Передом іде гусак і ґеґає в одне, точнісінько мов у барабан б'є (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
2. ґеґати — ґе́ґати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. ґеґати — -ає, недок. Те саме, що ґеґекати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ґеґати — Ґе́ґати, -ґаю, -ґаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)