Фразеологічний словник української мови

вдівець

соло́м’яний вдіве́ць, жарт. Чоловік, який тимчасово залишився без дружини або не живе з нею. Настя добре розуміла, що в уяві цього одинокого солом’яного вдівця вона була найкращою з усіх жінок на світі (З журналу).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вдівець — вдіве́ць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. вдівець — (удівець), -вця, ч. Чоловік, який після смерті дружини не одружився вдруге.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдівець — ВДІВЕ́ЦЬ (УДІВЕ́ЦЬ), вця́, ч. Чоловік, який після смерті дружини не одружився вдруге. В Богуслав приїхав немолодий .. удівець та ще й з трьома дітьми (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. вдівець — Овдовілий, удівець, удовий Фразеологічні синоніми: без жінки  Словник синонімів Вусика
  5. вдівець — Вдіве́ць, -вця́, -вце́ві, -вцю́! -вці́, -вці́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вдівець — ВДІВЕ́ЦЬ (УДІВЕ́ЦЬ), вця́, ч. Чоловік, який після смерті дружини не одружився вдруге. В Богуслав приїхав немолодий.. удівець та ще й з трьома дітьми (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  7. вдівець — Вдівець, -вця м., вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівець, удівонька, удівочка.  Словник української мови Грінченка