викласти

виклада́ти / ви́класти ду́шу кому і без додатка. Відверто, щиро ділитися з кимсь думками, переживаннями. Погляд .. наче говорив: “Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба Божого розкушу” (С. Голованівський); І глянув (Боговіз) у пітьмі на Колодуба уважно, наче роздумуючи, чи варто викладати перед ним свою душу (Ю. Бедзик); Вона мені карти розкине,.. а я їй усю душу викладу, всі кривди виплачу (І. Рябокляч).

виклада́ти / ви́класти (свої́) ка́рти кому і без додатка. Відверто розказати все, не приховуючи своїх задумів, намірів, планів. Явтух Каленикович помічає цікаві погляди ярмарчан, що фіксують його надто довгу розмову з жінкою, і одразу викладає карти (Ю. Яновський); (Буйко:) А ви ж як хотіли? Щоб до командира партизанського загону прийшла якась дівчина, від якогось лікаря і щоб він їй одразу й карти виклав? (Я. Баш).

Значення в інших словниках

1. викласти — ви́класти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. викласти — [викластие] -аду, -адеиш  Орфоепічний словник української мови
3. викласти — див. викладати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. викласти — ВИ́КЛАСТИ див. виклада́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. викласти — ВИКЛАДА́ТИ (вести урок, лекцію, навчати слухачів певної дисципліни), ЧИТА́ТИ, ПОДАВА́ТИ. — Док.: ви́класти, прочита́ти, пода́ти. Кілька свят та неділь викладав він своїм слухачам українську історію (Б.  Словник синонімів української мови
6. викласти — ВИ́КЛАСТИ див. виклада́ти.  Словник української мови в 11 томах
7. викласти — Ви́класти см. викладати.  Словник української мови Грінченка