Великий тлумачний словник сучасної мови

викласти

ви́класти

див. викладати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. викласти — ви́класти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. викласти — [викластие] -аду, -адеиш  Орфоепічний словник української мови
  3. викласти — ВИ́КЛАСТИ див. виклада́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. викласти — виклада́ти / ви́класти ду́шу кому і без додатка. Відверто, щиро ділитися з кимсь думками, переживаннями. Погляд .. наче говорив: “Ти, чоловіче, не намагайся таїтись, викладай душу одразу, бо однаково раба Божого розкушу” (С.  Фразеологічний словник української мови
  5. викласти — ВИКЛАДА́ТИ (вести урок, лекцію, навчати слухачів певної дисципліни), ЧИТА́ТИ, ПОДАВА́ТИ. — Док.: ви́класти, прочита́ти, пода́ти. Кілька свят та неділь викладав він своїм слухачам українську історію (Б.  Словник синонімів української мови
  6. викласти — ВИ́КЛАСТИ див. виклада́ти.  Словник української мови в 11 томах
  7. викласти — Ви́класти см. викладати.  Словник української мови Грінченка